Церква – це не просто стіни храмів, це насамперед живі люди, об’єднані вірою. Завдяки зусиллям Чиказької єпархії святого Миколая та владики Венедикта цього літа наша громада отримала унікальну можливість пережити глибоке почуття єдності. З України до нас прибули двоє особливих гостей – семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа, а саме бр. Михайло Івасюк та бр. Богдан Гатайло.
З перших днів свого перебування у Сполучених Штатах брати по-особливому переживали життя наших парафій. Їхнє служіння було надзвичайно різнобічним та сповненим енергії. Семінаристи супроводжували богослужіння своїм співом, прислуговували у храмах, організовували веселі та пізнавальні дитячі табори. Особливим духовним досвідом як для семінаристів, так і для наших парафіян стали нічні чування та щирі розмови, які допомагали кожному відчути глибокий зв’язок із Богом і рідною землею.
Географія їхньої місійної подорожі справді вражає. Свій шлях Михайло та Богдан розпочали у Чикаго, на парафії святого Йосифа Обручника. Відтак вони долучилися до організації українського фестивалю на парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Пейлос-Парку. Далі їх радо зустрічала парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Палатайнi. Відчути дух українського Чикаго брати змогли, відвідавши катедру святого Миколая та парафію святих Володимира і Ольги в районі “Ukrainian Village”.
Проте їхня праця не обмежилася лише Іллінойсом. Семінаристи відвідали український фестиваль у місті Річмонд, після чого вирушили на Західне узбережжя, де послужили у храмі Зарваницької Матері Божої в Сієтлі. А фінальним акордом цієї великої подорожі стала парафія святого Костянтина у місті Міннеаполіс.
Для вірних нашої єпархії приїзд семінаристів став справжньою радістю. Їхнє завзяття та любов до України надихали всіх навколо. Самі ж брати зізнаються, що здобули колосальний душпастирський досвід. Вони щиро захоплені тим, як українська діаспора береже свої традиції та віру. Михайло і Богдан передають найтепліші слова вдячності кожному священнику, кожній родині та всім парафіянам, які відкрили для них двері своїх домівок і сердець.
Уся наша єпархія св. Миколая висловлює безмежну вдячність братам за їхню самовіддану працю, молитовні чування та ту світлу радість, якою вони ділилися з усіма. Нехай Господь, який покликав їх до цього служіння, завжди оберігає їх на дорозі до священства, щоб у майбутньому вони стали добрими і мудрими пастирями нашого народу!
