Про важливість дияконського служіння
в Українській Греко-Католицькій Церкві та в Єпархії святого Миколая
Дорогі в Христі брати і сестри!
Кожне служіння в Церкві є унікальним і неповторним, оскільки кожен дар і кожне покликання походять від одного й того самого Святого Духа, Який розподіляє їх «кожному, як хоче» (1 Кор. 12:11). Від самого початку свого земного служіння Господь Ісус Христос покликав до Себе учнів, але не всіх наділив однаковим завданням чи служінням. Із-поміж них Він особливо вибрав Дванадцятьох апостолів (пор. Лк. 6:13), а згодом послав ще сімдесят інших учнів (пор. Лк. 10:1).
Уже в цьому бачимо, що в Церкві існує різноманітність покликань, служінь і відповідальностей, які, однак, мають одну мету — будувати Христове Тіло та служити Божому народові.
Апостол Павло говорить про це так: «Є різні дари, але Дух той самий; є різні служіння, але Господь той самий; є різні діла, але Бог той самий, який усе в усіх робить» (1 Кор. 12:4–6). Від перших часів свого існування Церква розвивала різні служіння та церковні чини, через які Христос продовжує здійснювати Свою місію серед Божого народу.
Особливе свідчення про це знаходимо у шостому розділі книги Діянь Апостолів. Коли в первісній християнській громаді виникла потреба в особливому служінні, апостоли обрали сімох мужів, «повних Духа Святого і мудрости» (Ді. 6:3), і поставили їх на служіння громаді. Серед них був святий Стефан — первомученик Христової Церкви.
Цей біблійний текст Церква традиційно пов’язує з історичним розвитком дияконського служіння. Від самого початку це служіння було пов’язане не лише з літургійним життям, але й із конкретною турботою про людей, служінням потребуючим та зміцненням єдності християнської спільноти.
Сам Христос говорить: «Я серед вас як Той, хто служить» (Лк. 22:27). Тому диякон покликаний бути особливим живим образом Христа-Слуги. Через Таїнство Священства він отримує благодать і доручення служити Божому народові у Літургії, у проголошенні Божого Слова та у служінні любові й милосердя.
Дияконат — окреме церковне покликання
Дияконат є повноцінним, самостійним і надзвичайно важливим церковним покликанням. Він має глибоке біблійне коріння і є першим ступенем Таїнства Священства, яке має три ступені: дияконат, пресвітеріат та єпископат.
Упродовж історії Церкви дияконат у різних місцевих Церквах набував різних форм. В Українській Греко-Католицькій Церкві ми маємо глибоку традицію дияконського служіння, яке не зводиться лише до короткого перехідного етапу перед священничим рукоположенням.
Особливо сьогодні, коли наші парафії та громади мають різноманітні пастирські потреби, важливо відновити та поглибити розуміння дияконату як самостійного церковного покликання до служіння Христові та Його Церкві.
Диякон — служитель Літургії та Божого Слова
Диякон має своє особливе й незамінне місце у літургійному житті Церкви. Під час Божественної Літургії він проголошує Євангеліє, виголошує єктенії, кадить, закликає громаду до молитви та допомагає священникові у звершенні богослужіння.
У візантійській традиції диякон особливим чином організовує молитву всієї спільноти. Через його служіння потреби Церкви, світу та конкретної людської спільноти приносяться перед Господа.
Тому диякон є не просто «помічником священника». Він має власне служіння і власну літургійну місію. Його служіння допомагає повніше виявити красу та богословське багатство нашої східної літургійної традиції.
Особливо цінним є служіння диякона, який багато років залишається при одній парафії. З часом він може стати живим носієм літургійної традиції, духовної пам’яті та стабільності церковної громади.
Диякон — служитель Божого народу
Однак служіння диякона не обмежується храмом.
Диякон покликаний бути присутнім серед людей і служити там, де людина особливо потребує підтримки: серед убогих, хворих, самотніх, людей похилого віку, новоприбулих, сімей у кризі та всіх, хто переживає складні життєві обставини.
Саме тому дияконське служіння має особливе пастирське значення. Диякон може відвідувати хворих, допомагати в катехизації, брати участь у благодійній діяльності, підтримувати молодь та сім’ї, служити у шпитальному капеланстві та бути присутнім у тих сферах життя, де Церква повинна бути поруч із людиною.
Для нашої Єпархії святого Миколая це має особливе значення. Наша єпархія охоплює величезну територію Сполучених Штатів, а наші парафії та громади мають різні потреби. Диякон може стати важливою ланкою між священником і вірними, допомагаючи будувати єдність парафії та роблячи присутність Церкви видимою у повсякденному житті людей.
Як член пастирської команди диякон може по-особливому поєднувати літургійне служіння, пастирську присутність та служіння милосердя.
Покликання і формація диякона
Дияконат — це передусім покликання. Не людина сама себе призначає на це служіння; вона покликана розпізнати Божий заклик і відповісти на нього.
Тому кандидат до дияконату потребує серйозної духовної, богословської, літургійної та людської формації. Він повинен поглиблювати знання Святого Письма, богослов’я та історії Церкви, добре знати літургійну традицію Східної Церкви, розуміти своє служіння та вміти передавати Божу любов людям.
У нашій Єпархії ми прагнемо створювати можливості для такої формації, зокрема через Місійний інститут та інші формаційні програми.
Для одруженого кандидата особливо важливою є підтримка його дружини та родини. Дияконське служіння не повинно ставати причиною занедбання подружніх чи батьківських обов’язків. Навпаки, родина диякона покликана разом із ним розпізнавати та підтримувати це покликання. У певному сенсі дияконське служіння стає спільним свідченням усієї сім’ї.
Дияконат і професійне життя
Однією з особливостей постійного дияконату є можливість поєднувати церковне служіння із професійною діяльністю.
Диякони можуть працювати в освіті, медицині, бізнесі, державній службі, соціальній сфері, військовому чи шпитальному капеланстві та в багатьох інших професіях. Така присутність диякона у світі не суперечить його церковному покликанню.
Навпаки, вона може стати великою перевагою. Диякон, який щодня живе серед людей, добре знає їхні труднощі, радощі та виклики. Він приносить цей досвід у життя Церкви, а водночас приносить Христову присутність у середовище, де працює і живе.
Таким чином, диякон може залишатися професійно та фінансово самостійним, підтримувати свою родину і водночас щедро віддавати свої дари та час служінню Божому народові.
«Диякон в кожній парафії»
Для Єпархії святого Миколая розвиток постійного дияконату є важливим пастирським пріоритетом.
Ми прагнемо до бачення: «Диякон в кожній парафії».
Це не просто адміністративна мета. Це наше прагнення до того, щоб у кожній церковній спільноті був чоловік, спеціально покликаний і сформований для служіння Літургії, Божому Слову та любові.
Коли диякон регулярно служить на Божественній Літургії, допомагає у катехизації, відвідує хворих, підтримує сім’ї, бере участь у благодійній діяльності та співпрацює зі священником як член пастирської команди, парафія отримує додаткову духовну опору.
Присутність диякона може допомогти нашим громадам стати сильнішими, живішими та більш місійними.
Заклик до розпізнання покликання
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні я особливо хочу звернутися до чоловіків наших парафій.
Можливо, Господь кличе когось із вас до дияконського служіння. Можливо, ця думка вже неодноразово виникала у вашому серці, але ви не знали, що з нею робити. Можливо, хтось із ваших рідних, друзів або священників колись сказав вам: «Ти міг би бути добрим дияконом».
Не бійтеся розпізнавати цей поклик.
Якщо ви відчуваєте бажання служити Богові та людям, якщо маєте любов до Церкви, до Літургії та Божого Слова, зверніться до свого пароха або до єпархіальної влади. Покликання потребує часу, молитви, духовного супроводу та розпізнання. Не кожен, хто відчуває бажання служити, обов’язково покликаний до дияконату, але кожне справжнє бажання служити Богові заслуговує на те, щоб його серйозно розпізнати.
Церква потребує дияконів. Наші парафії потребують дияконів. Наші сім’ї, молодь, люди похилого віку, хворі та ті, хто переживає труднощі, потребують людей, які готові бути поруч і служити. Тому молімося, щоб Господь покликав нових дияконів до Своєї Церкви і дав їм мужність відповісти на Його голос. Нехай кожна наша парафія стане місцем, де розпізнаються, підтримуються і зростають різні церковні покликання. І нехай через служіння наших дияконів Христова Церква дедалі виразніше являє світові Того, Хто сказав: «Я серед вас як Той, хто служить» (Лк. 22:27).
Нехай Господь благословить усіх, хто служить Йому в Його Церкві, а особливо тих чоловіків, яких Він кличе до дияконського служіння.
Благословення Господнє на Вас!
Венедикт
Єпископ єпархії св. Миколая