ДУШПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ
ЄРАРХІВ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ 2026 РОКУ БОЖОГО
Вступаючи у святий час Великого посту, Церква знову запрошує нас іти святим шляхом від темряви до світла, від гріха до оновлення, від духовного холоду до тепла Божої любові. Піст ніколи не може обмежуватися лише певним періодом часу, позначеним червоним кольором у літургійному календарі. Він є паломництвом серця, поступовим наверненням до Бога і приготуванням до зустрічі з осяйною радістю Воскресіння.
Однак, цього року ми розпочинаємо нашу великопосну мандрівку тоді, коли світ довкола нас тремтить від нестабільності і страждання. Нас огортають політична напруга, як у нашій країні, так і поза її межами, суспільні поділи, насильство, невпевненість і моральна розгубленість. Наша дорога Батьківщина Україна надалі терпить незаконне вторгнення жорстокого чужинського режиму, який прагне не лише загарбати землю, але й погасити саму надію і життя. Навмисне нищення енергетичної інфраструктури України тепер, під час найхолоднішої зими за багато років, залишаючи міста й родини у крижаній темряві, є жорстокою спробою зламати дух народу.
Однак, Великий піст пригадує нам, що темрява ніколи не є остаточною, а холод — не вічний. Сам Христос увійшов у найглибшу й найхолоднішу ніч зради, страждання, покинутості і смерті, щоб наповнити світ світлом, яке неможливо погасити. Те, що Росія намагається накинути Україні ззовні, є відображенням того, що гріх чинить усередині кожної людської душі: ізолює, притупляє, затемнює й заморожує серце.
Церква у своїй мудрості закликає кожного з нас розпізнавати холод і темряву у власному серці, адже гріх поволі його охолоджує, гордість робить твердим, байдужість залишає закам’янілим, страх затьмарює, а злоба затемнює. Так, як зима позбавляє землю тепла і світла, так духовна недбалість позбавляє душу благодаті. Ми можемо жити в заможності, але наші серця можуть залишатися холодними. Ми можемо бачити денне світло, але продовжувати ходити у духовній темряві.
Великий піст — це Божа весна для душі; він дає ліки від усього, що нас духовно ранить, якщо ми приймемо «лагідне ярмо» постових подвигів, установлених Церквою. Через піст ми визнаємо нашу залежність від Бога. Через молитву відкриваємо двері серця Його світлу. Через покаяння дозволяємо Його теплу розтопити нашу закам’янілість. А через добрі діла несемо Його світло тим, хто поруч із нами та тим, хто потребує допомоги.
Подібно, як Україна терпить справжній холод і темряву, спричинені насильством, так і ми стикаємося з духовним холодом і темрявою, породженими гріхом. І в обох випадках Христос є єдиним правдивим Світлом. Йдучи на Голгофу, Він показує нам, що страждання, поєднане з Богом, стає дорогою до перемоги. Коли ми достойно проходимо нашою великопосною мандрівкою, тоді беремо участь у цій самій тайні, яка єднає наше страждання з Богом.
Нашими особистими великопосними подвигами ми також можемо виявити солідарність із нашими стражденними братами і сестрами в Україні. Багато з них постять не з вибору, а через нестачу. Багато моляться в страху під звуки сирен щоночі. Багато проводять дні й ночі без тепла. Коли ми постимо свідомо, ми духовно єднаємося з ними. Коли ми щиро молимося, тоді ми їх зміцнюємо. Коли очищаємо своє серце, стаємо знаряддям Божої благодаті для нашого терплячого народу.
Отже, належно використаймо цей святий час. Кожна жертва, якою є добровільна відмова від будь-якої зручності, утримування від шкідливих звичок, прощення кривдників, посилена молитва, допомога потребуючим, це кроки які ведуть нас із духовної зими до весни примирення з Богом.
Нехай у цей святий час Великого посту оновляться наші серця, зміцниться віра, оживе прагнення чинити добро і поглибиться наше співчуття. А, на завершення нашого великопосного паломництва, нехай Господь введе нас у сяйво тепла і світла Пасхи.
† Борис Ґудзяк,
митрополит Української Католицької Церкви у США,
Архиєпископ Філадельфійський
† Павло Хомницький, ЧСВВ, (автор),
єпископ Стемфордської єпархії
† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая
† Богдан Данило,
єпископ Пармської єпархії Святого Йосафата