Парафіяни з Омахи дякують о. Тарасу Миляну за плідне служіння
Ось і підійшов до кінця термін служіння Отця Тараса Милян на парафії в місті Омаха, Небраска, а також містах Лінкольн та Сент Джозеф. З радісним серцем, але з сумом на душі повертається додому, щоб продовжити свій труд священника ближче до рідної домівки на Україні.
За неповних 2 роки служіння стикнувся з багатьма перешкодами, котрі могли б стати на перешкоді любому, але не йому. Пандемія Корона вірусу, хоч і добряче злякала але не дозволила закрити дверей церкви для вірян. Отець Тарас швидко перевів служби Божі в режим онлайн, і продовжував молитись. Часто ризикував власним здоров'ям, не відмовляв у отриманні Святих Тайн тим, хто найбільше того потребував, особливо старенький та хворим парафіянам. Був доступним 24 години на зв'язку для кожного, ділив і радість і смуток з парафіянами. Не зупинились і зустрічі для наймолодших, було приємно споглядати, як маленькі діти зосереджено сиділи перед екранами комп'ютерів, і старалися уважно вслухатись в нову і цікаву інформацію про Бога, а також навчались співати релігійних пісень.
Багато неоціненної роботи вклав в розвиток парафії, заохочуючи молодь продовжити приходити на недільні Служби Божі, а також сприяв проведенню дитячих зустрічей для вивчення вишивки, виконання робіт з бісеру, розмальовки пасхальних писанок, а також правил художньої декорації випічки.
Старша молодь мала можливість отримати безцінну інформацію щодо святих тайн Сповіді та Причастя, в виді реколекцій перед Різдвом Христовим, Пасхою, а також вечірніми молебнями напротязі року. Разом споглядали фільми та мали можливість обговорення побаченого. Їздили на спільні прощі, проводили культурні поетичні вечори, обіди, концерти до дня матері та батька, а також дитячі вистави. Такого різноманіття в житті церкви не бачила вже роками.
В особливий спосіб зумів поділитись своїм серцем з тими, хто зголосився допомагати біля алтаря, дбати про церкву, а також з тим, хто відчув своє покликання і почав вчитись в духовній семінарії.
Не передати словами всіх почуттів та емоцій котрі наповнюють серця ваших парафіян. Але точно знаємо, що Ваша підтримка, молитва, і добре слово завжди буде з нами, і підтримає нас в продовженні проведення всіх задуманих робіт, а саме в запровадженні проведення уроків Української мови для дітей, продовженні вивчення культури та історії України, релігійної науки а також створенні міцної парафії.
Бажаємо Вам, отче Тарасе, нових досягнень, зустрічати людей з серцями наповненими любов'ю, однодумців, патріотів, активістів. Нехай любов до людей та життя переповнює вас, а сили Всевишнього допомагають та оберігають у всьому!
Нехай Господь Бог береже вас, і щоразу відкриває перед вами нові двері.
