Парафіяльні спільноти

Парафіяльні спільноти

Духовенство

Духовенство

Місійний Інститут

Місійний Інститут

Previous Next
Наша єпархія Наша єпархія
Парафіяльні спільноти Парафіяльні спільноти
Духовенство Духовенство
Катедральний храм Катедральний храм
Місійний Інститут Місійний Інститут
Капітальна кампанія Капітальна кампанія

Svjatoslav"...Я вірю, що ця єпархія стане однією із найбільш динамічних з усіх наших єпархії в світі. І вона тут, на заході Америки, зможе розтопити серця навіть тих, які, можливо, втратили зв'язок із своєю Церквою, і зможе допомогти багатьом людям різних національностей відкрити для себе присутність Бога між нами. Ми так багато маємо що сказати світові», − Блаженніший Святослав Глава УГКЦ.

О. Тарас Милян: «Якщо у житті дуже страшно, варто переводити погляд на Господній хрест»

   Зважаючи на останні події, Церква дедалі більше переходить в онлайн. Священнослужителі, через боротьбу із корона вірусом, закликають вірян залишатись вдома, молитися через стріми з храмів. На парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, де служить отець Тарас Милян (штат Небраска (США), також відбуваються онлайн-богослужіння. Отець служить у трьох парафіях: у м.Омаха та Лінкольн (Небраска), а також у штаті Міссурі. Проте священик також щоденно проводить обідній стрім із храму з духовним словом до своїх вірян. Ми у Львові вже маємо можливість переглядати відео ввечері через часові розбіжності. Нагадаємо, що отець у США не так давно, до того він був директором благодійної організації “Фундація Духовного Відродження” Львівської Архиєпархії УГКЦ і служив у Львові. З отцем Тарасом говоримо про виклики у сучасній комунікації між Церквою та вірянами, нові технології та досвід служіння у США.

   Отче, який стан із пандемією коронавірусу у США?Як переживають цей час ваші парафіяни?

   Я служу у місті Омоха, штат Небраска. У нашому штаті ситуація не є такою складною, як у Каліфорнії чи Нью-Йорку, Чикаго. У штаті нема великої кількості населення, тому ситуація не критична, однак місцева влада вжила заходів для попередження пандемії. Витримуються норми соціальної дистанції, гігієни, на вулицях дуже мало людей. У США люди дуже чемні та слухняні, вони вміють дослухатися влади. У нас тиждень, як триває карантин. Поки що це превентивні заходи, оскільки у нас нема очевидних захворювань. У моїй парафії, на щастя, поки ніхто не захворів.

   Стежачи за вашою сторінкою у Фейсбуці, можна побачити, що ситуація з Богослужіннями у США практично ідентична з українською. Священнослужителі закликають залишатись вдома, молячись онлайн. Чи це так?

   Така тенденція у всіх римо-католицьких храмах. У кожному з них є трансляція онлайн-богослужінь. Зрештою, це все на розсуд настоятеля. Що стосується Української Греко-Католицької Церкви, то наш єпископ, Преосвященний Владика Венедикт, видав документ, у якому закликав вірян залишатися вдома, дотримуватися правил гігієни і безпекових відстаней. Однак, наші храми є відкритими для кожного, хто хоче молитися. Але у храмі може бути не більше 10 осіб. Саме ці заходи спонукали нас організовувати молитви так, як вважаємо за потрібне, використовуючи онлайн.

   У коментарях під вашими стрімами люди цікавляться, як виглядає ваша парафія і скільки вірян до неї належить?

   Оскільки наша парафія належить до Української Греко-Католицької Церкви, то наші віряни – це вихідці з України: як ті, що переїхали до США дуже давно, так ті, що прибули тут практично 20 років тому. Назагал парафія не є чисельною, приблизно 30 сімей. Окрім того, до нашої парафії приходять і американці, яким подобається наш східний обряд. Саме тому Літургії на парафії служимо англійською та українською. Звичайно, що надаємо перевагу українській мові, оскільки для багатьох українців наш храм – єдине місце, де вони можуть молитися своєю мовою, нею спілкуватися. Проте, ми не зачиняємо двері перед американцями. У будні дні я зазвичай більше служу англійською мовою.

   Отче, без сумніву, цікаві ваші стріми з храму з духовними бесідами. До речі, не можу не відзначити колоритного пана, який  постійно сидить поруч з вами і, про якого часто запитують у коментарях. Отож, як зявився сам задум відео?

   Я не дуже користувався соціальними мережами та новими медіа. Однак, коли перед нами з’явився цей  виклик – як забезпечити «духовною їжею» тих, хто не може бути у храмі – почав шукати рішення. Я хотів спілкуватися із своїми парафіянами, залишати їм важливі повідомлення, щоб підтримати їх, щоб вони відчували, наскільки Церква їх любить. Без сумніву, Літургія – це дуже добре, проте потрібно, щоб була ще молитва, яка люба серцю. Впродовж останнього року я читав щоденник Фаустини Ковальської про Боже Милосердя. Тоді я замислився над тим, наскільки Боже Милосердя важливе для сучасного світу. Чому нам не виконувати прохання Христа і не молитися щоденно о 15:00 вервицю до Божого Милосердя? Чому не популяризувати цю ініціативу серед парафіян? Вирішив молитися, записувати відео і надсилати парафіянам. Опісля одна вірянка сказала, що було б добре робити це публічно і навчила мене, як організувати трансляції. Ось і у мене виникло бажання молитися, давати якісь духовні настанови, підтримувати людей. Тому роблю це 15-20 хвилин кожного дня. Я бачу, що парафіянам така молитва подобається, тому будемо її продовжувати. Цей хлопець, який сидить поруч, має бабусю українку. Він, на жаль, не розмовляє українською, але є дуже побожним. Для мене цей хлопець – це своєрідний ангел, що підтримує і допомагає. Його ніколи нічого не треба просити допомогти, він завжди сам бере і робить.

   У нас у парафії є кілька таких побожних хлопців, які приходять і моляться. Вони, до речі, не українці, а американці, хоча і мають далекі корені в Україні. Хлопці приходять до храму, співають, моляться, відповідають деякі слова по-українськи, хоча не знають мови.

   Ваші стріми щоразу мають іншу тему. Як ви шукаєте акценти для своїх парафіян?

   Нема якихось запланованих тем. Я стараюся слухати свого серця. Окрім того, стараюся слідкувати за тим, що для людей є найбільш обговорюваним у соціальних мережах. Важливо, щоб люди чули відповіді на свої запитання. Як сьогодні, у сучасному світі Церква повинна комунікувати з вірянами? Церква як храм незмінна, проте її двері мають бути завжди відчиненими. Отож кожен завжди може прийти до храму. Також ми маємо собі усвідомити, якщо ми не молимося, то не зустрічаємось з Богом. Наслідком нашої зустрічі має бути харитативна діяльність. Тобто виявом нашої християнськості має бути любов до ближнього. Інтернет сьогодні має бути постійним у Церкві. Чимало людей хворіють, чимало з них не може бути присутніми на молитві. Такі трансляції дозволяють нам їх молитовно підтримати, потішити Божим Словом. У мене на парафії є 6 літніх осіб, що завжди просять прийти. Вони не тільки хочуть чути, що ти за них молишся, але й відчувати цю присутність. Часом я телефоную до парафіян, бо не всі користуються Фейсбуком. І розумію, наскільки можливості приносять їм радість, бо за них пам’ятають. Нові технології дозволять налагодити контакти з молоддю та дітьми. Але, окрім технологій, треба пам’ятати, що храм є храмом. Якщо не буде цього майданчика, Церква буде втрачена. А храм – місце особистої зустрічі з Богом та між собою.

   Отче, у вас був тривалий досвід душпастирства в Україні, тепер 3 місяці тому ви розпочали служіння у Штатах. Що було новинкою?

   В Україні я мав досвід служіння у великих храмах, де було багато вірян, рівноцінно мав позалітургійний досвід, оскільки працював у Фундації духовного відродження, а це постійно організація різноманітних заходів. У США, як практично на всіх парафіях місійних територій, наші священики зустрічаються з малими громадами. Невдовзі священик вже знає всіх своїх парафіян поіменно. У Штатах люди, які є вихідцями з Білорусії чи України об’єднуються між собою. Також їм неважлива конфесійна приналежність – православний чи греко-католик. Вони шукають свою Церкву. Їм важливо говорити мовою своїх батьків. Також у Америці люди є свідомі того, що якщо вони не будуть підтримувати Церкву, то вони не будуть її мати, навіть у матеріальному вимірі. Через те кожен має відповідальність за громаду. Парафіяни творять різні ініціативи для того, щоб Церква жила. Через те священик-настоятель має навчитися об’єднувати цих людей, щоб підтримувати їх. Мене вражало, що у Штатах люди готові віддавати якісь кошти, хоча вони тут тяжко працюють, готові жертвувати своїм часом заради Церкви. В Україні, попри переповненість храмів, цього дещо бракує.

   І наостанок ваші поради, як відмежуватися від сьогоднішнього страху перед захворюванням? Як не втратити балансу?

   Насамперед варто зрозуміти, що страх є притаманний людині. І у цьому нема нічого хворобливого. Боятися – нормально. Але, коли йдеться про панічний страх, раджу знайти доброго психотерапевта, який допоможе жити з цим страхом, щоб він був силою, а не слабкістю. З точки зору духовності, то раджу пригадати собі зі Святого Письма –  «не бійся». Це слово вжито у Письмі 365 разів, тобто на кожен день нашого року. Але це не означає, що ми маємо бути безвідповідальними та байдужими. Варто озброїтися відповідальністю – дбати про особисту гігієну, слухати медиків. Ми визнаємо, що нам страшно, проте треба подумати, що можемо зробити у цій ситуації, – читати книгу, поприбирати вдома, подивитись фільм. Треба лікувати страх позитивом. Варто читати Святе Письмо, займатися спортом, смачно їсти, але не переїдати; добре спати, але не зранку до ночі, займатися активністю. Коли надзвичайно тяжко, потрібно сісти в кімнаті у тиші і просто перевести погляд на Господній хрест. Коли ти дивишся на розп’яття, то наповнюєшся якоюсь силою. Це неймовірне відчуття. З хрестом – нам все до снаги.

   Розмовляла Юліана Лавриш

   Джерело: Духовна велич Львова

   Відео взято зі сторінки о. Тараса у Фейсбуці

Захист дітей

zahyst dity

Вітаємо

Капітальна кампанія

logo.png

Наші контакти

2245 West Rice Street, Chicago, IL 60622, USA

Телефон: +1 (773) 276-50-80
Факс: +1 (773) 276-67-99

Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Години роботи

ПН: 09:00 - 17:00

ВТ: 09:00 - 17:00

СР: 09:00 - 17:00

ЧТ: 09:00 - 17:00

ПТ: 09:00 - 17:00

Богослужіння онлайн

Карта єпархії

  1. Відеогалерея єпархії
  2. Проповіді та роздуми
  3. Проповіді єпархіальних священників
  4. Відеоканал владики Венедикта
  5. Місійний інститут
  6. Школа євангелізації
  7. Живе телебачення